02.04.2021 Громадянська освіта 6 група кравців
Тема: Свобода,етика,відповідальність
З участю масмедіа у формуванні суспільної думки й громадянського суспільства пов’язується проблема подання інформації, співвідношення в ній фактів та коментарів. З одного боку, журналіст не повинен змішувати інформацію і коментар до неї, з іншого — він не може пасивно констатувати факти без ризику потрапити в повне підпорядкування владних структур. Тому журналіст у своєму коментарі має враховувати різні думки, бути критичним, доводячи їх до аудиторії. Коментар має бути зрозумілим і неупередженим, а його головне завдання — не повчати людей, а допомагати користувачам інформації сформулювати свою думку. Відповідальність сучасних професійних мас медіа перед громадянським суспільством полягає перш за все в тому, щоб забезпе чувати його цінною, повною і достовірною інформацією. Свідченням усвідомлення працівниками масмедіа своєї відповідальності перед соціумом і небезпеки аморалізму стало підписання в 1994 р. у Києві журналістами України та інших країн СНД Кодексу професійної етики журналістів для працівників сучасних українських масмедіа, відповідно до якого:
• найважливішим етичним принципом, яким мають керуватися журналісти, є об’єк тивність як неупереджена інформація про події, подання всіх поглядів і підходів як більшості, так і меншості
• журналісти мають право на вибір форми подачі інформації, без шкоди її змісту та об’єктивності, вони несуть особисту професійну відповідальність за свої коментарі й думки, зобов’язу ються зберігати таємницю стосовно джерел інформації, отриманої конфіденційно; • журналісти мають усвідомлювати соціальні й політичні наслідки своєї діяльності, нести моральну відповідальність, керуючись принципом завдання щонайменшого зла. Проте підписаний документ мав декларативний характер, і дотримання його норм визначали моральні принципи працівників масмедіа.
Цікаво знати
Цензура в недемократичних країнах нерідко шкодить творчому процесу. Наприклад, у Китаї дозвіл на зйомку фільмів видають партійні органи. У цій країні заборонено знімати кінострічки про інопланетян, привидів, надприродні людські здібності та все те, що є «ненауковим». Також фільм може бути заборонений, якщо, на думку партійних цензорів, у ньому забагато насилля, відвертих сцен, або головний герой буде злочинцем, або ж лунатиме критика Комуністичної партії. При цьому партія заохочує зйомки істо ричних фільмів про героїчну боротьбу китайського народу з ворогами-іноземцями, що намагаються захопити Китай. Режисери таких кінострічок наділяють китайських солдатів здібностями супергероїв, використовують якомога більше спецефектів, намагаються зробити їх видовищними, щоб привабити глядачів. Проте якість цієї продукції є досить низькою, крім того, такі фільми перенасичені пафосом та ідеологією, і публіка дивиться їх неохоче.
Цензура та замовні матеріали
У відносинах масмедіа з державою існують чотири моделі:
1) Тоталітарна — держава встановлює абсолютний контроль над медіа.
2) Авторитарна — медіа мають служити уряду й роз’яснювати громадянам «правильну» політику.
3) Модель соціальної відповідальності — держава встановлює межі функціонування медіа, залишаючи за собою право втручатися до певних тематичних сфер.
4) Ліберальна — масмедіа служать суспільству, виконують функцію «сторожа демократії».
Таким чином, за будьякої моделі взаємодії масмедіа з державою остання залишає за собою можливість втручатися до їх функціонування та обмежувати свободу слова «заради спільної користі». Одним з інструментів обмеження свободи слова є цензура — контроль офіційної влади за змістом, випуском медіапродукції, театральних вистав, творів образотворчого мистецтва й кіно з метою недопущення чи обмеження поширення ідей або інформації, які визнаються цією владою небажаними або шкідливими. Цензура може бути попередньою, коли держава створює такі правила для функціонування масмедіа, через які вона може регулювати їх допуск до аудиторії. Це відбувається через уведення державою системи обов’язкових дозволів, сертифікацій, реєстрацій, ліцензій, які масмедіа мають отримати, щоб працювати або публікувати певні медіатексти. Існує й наслідкова цензура — коли
заборонено поширювати вже існуючі медіатексти або їхні частини, а масмедіа, які їх опублікували, підлягають покаранню. Дослідники відзначають істотну різницю між цензурою в демократичних і тоталітарних державах. У демократичній правовій державі цензура гарантує внутрішню й зовнішню безпеку країни, стабільність держави та політичного ладу за максимального дотримання прав і свобод людини. У тоталітарній або авторитарній державі роль цензури істотно змінюється. У такій державі цензура здійснює контроль нозаборонні, поліцейські й маніпулятивні функції, що багато в чому збігаються з функціями репресивних органів. Цензура в тоталітарних країнах не тільки обме жує поширення небажаних відомостей, а й втручається у творчий процес, професійну діяльність та приватне життя громадян. Проте демократичний устрій країни автоматично не передбачає неупередженої та чесної журналістики. Навіть за умов забезпечення державою свободи слова в мас медіа залишається чимало способів і причин передачі навмисно спотвореної інформації. Основною причиною цього є прагнення отримати додатковий прибуток. Так виникло явище прихованої реклами в масмедіа, яке в медійній спільноті називають «джинса». Приховану рек ламу маскують під виглядом новин, авторських текстів, аналітичних матеріалів, телевізійних програм тощо. Як і звичайна реклама, вона поділяється на комерційну та політичну. У першому випадку рекламують товари чи послуги, у другому — політичних діячів та партії.
цікаво знати Точно невідомо, чому за прихованою рекламою закріпилася саме така назва — «джинса».
Однією з версій є те, що отримані за розміщення такої реклами кошти журналісти або редактори кладуть собі в кишеню джинсів — звичного робочого одягу.
«Джинса» має такі ознаки:
• текст вирізняється за стилістикою і взагалі має чужорідний вигляд серед інших текстів ви дання;
• у двох або більше виданнях розміщено однакові тексти;
• у кількох виданнях одночасно (чи майже одночасно) з’явилися матеріали на одну й ту саму тему або з тими самими героями (спікерами), не прив’язані до вагомого інформацій ного приводу;
• ілюстрації до тексту містять зображення або логотип конкретного товару або бренду; • сумнівний текст розміщено в рубриці для прихованої реклами, що часто має назву «Думка», «Погляд», «Новини компаній», «Позиція» тощо;
• у тексті згадується лише одна торговельна марка;
• текст підписаний або за авторством журналіста-новачка, або під псевдонімом;
• у матеріалі окреслюється проблема, а її вирішення пов’язане з певним брендом
• у дослідженні, присвяченому конфлікту, відображена позиція лише однієї сторони;
• у тексті йдеться про нагороди, перемоги конкретного підприємства чи бренду.
«Джинса» відрізняється від справж нього журналістського матеріалу тим, що в ній грубо порушують ключові стандарти журналістики, зокрема принцип неупередженості. Як правило, у «джинсових» текстах наводиться позиція лише замовника матеріалу, а альтерна тивні думки чи погляди інших сторін ігнорують. часто журналіст дає в матеріалі власні оцінки, «навішує ярлики», наводячи при цьому сумнівні аргументи, посилаючись на недостовірні джерела, вири ваючи факти з контексту й приховуючи від читачів повну картину дійсності, щоб створити найкраще враження про рекламований продукт
Висновки: Свобода слова є неодмінною умовою існу вання демократичного суспільства. Вона дозволяє мас-медіа вільно функціонувати й забезпечувати аудиторію достовірною інформацією з різних сфер життя. Задля забезпечення високих стандартів діяльності
мас- медіа було створено так званий кодекс етики журна лістів, проте його дотримання фактично не є обо в’яз ковим. Явищами, які негативно впливають на якість мас-медіа, є існування цензури та замовних матеріалів.
Домашнє завдання: Опрацювати матеріал, законспектувати виділене.
Комментарии
Отправить комментарий