07.04.2021 Громадянська освіта 96 група трактористів ( 2 урока)

 Тема: Глобалізація

Глобалізація – це процес поетапного перетворення світу в єдиний простір, у якому вільно переміщуються і поширюються капітали, товари, послуги, ідеї, стимулюючи розвиток наддержавних інститутів та створення міжнародного інституційного, правового й культурного інформаційного поля.

ІНДЕКС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ враховує три групи показників:

·       показники економічної глобалізації (обсяги зовнішньої торгівлі держави, прямих іноземних інвестицій, заробітну плату, рівень торговельних бар'єрів тощо);

·       показники соціальної глобалізації (мобільність населення, міжнародних поштових відправлень, грошових переказів, кількість користувачів інтернету, телеканалів, періодичних та інших видань тощо);

·       показники політичної глобалізації (членство в міжнародних організаціях, участь країни в місіях Ради Безпеки ООН, кількість іноземних дипломатичних представництв, міжнародних домовленостей тощо).

Причини прискорення процесу глобалізації:

1.     Науково-технічний прогрес, зокрема розвиток Інтернету.

2.    Світова торгівля стала набагато вільнішою внаслідок ліберальних заходів.

3.    Транснаціоналізація (обмін між країнами тими благами, які в одній державі є в достатку, а в іншій – відсутні).

4.    Об'єднання культурних традицій.

Ознаки сучасної глобалізації:

1.     Зростання взаємозалежность національних економік різних держав.

2.    Утворення міжнародних виробничих комплексів, корпорацій, що перетинають міжнародні кордони.

3.     Запровадження єдиних виробничих стандартів.

4.    Інтенсифікація руху товарів, капіталів, робочої сили в міжнародному масштабі.

5.     Зростання технологічної кооперації між різними компаніями.

6.     Розвиток глобальних інформаційних мереж, що пов'язують увесь світ.

7.     Єдність і взаємозалежність фінансових систем різних країн світу.

8.    Створення міжнародних організацій, що опікуються глобальними проблемами.

 

Фактори глобалізації:

1.    Процеси інтернаціоналізації економічного життя (транснаціональні компанії (ТНК), міжнародні банки та інші фінансові структури) Вільне поєднання капіталів, товарів, взаємодія національних економік у господарській діяльності.

2.     Проблеми навколишнього середовища, які вийшли за кордони національних держав (координація зусиль світового співтовариства). Вичерпання ресурсів і екосистеми породило новий феномен «біженців довкілля» і зробило вірогідно можливим зіткнення між державами і народами за джерела питної води, енергетичні та інші ресурси.

3.    Проблеми безпеки. Загроза ядерної війни, міжнародного тероризму і злочинності.

4.     Революція у засобах комунікації Створення всесвітньої мережі телебачення, Інтернету, розвиток туризму, інформаційно-культурних обмінів.

Домашнє завдання: опрацювати поданий матеріал. Виділене законспектувати

Тема: Міжнародні відносини

Міжнародними відносинами називають політичні, економічні, дипломатичні, культурні та інші відносини, що виникають між державами або групами держав, їх світовими та регіональними організаціями. Через міжнародні відносини держави реалізовують власні національні інтереси: забезпечення вигідного міжнародного статусу держави, суверенітету, національної безпеки, суспільної стабільності та цивілізованих стандартів життя людей.

Нині головними суб’єктами міжнародних відносин є національні держави, які можуть об’єднуватися в різноманітні всесвітні та регіональні міжнародні організації, що мають різні цілі, структуру та різні межі компетенції. Сучасні національні держави зазвичай беруть участь у роботі багатьох міжнародних організацій, підтримують дипломатичні стосунки з багатьма іншими державами й мають у них дипломатичні представництва, дотримуються певних норм і принципів міжнародного права.

В основі міжнародних відносин лежать два принципи: принцип сили і принцип права. Принцип сили означає здатність певної держави або групи держав нав’язати іншим свою волю, інтереси, поширити свій вплив, використовуючи переваги у військовій та економічній могутності, дипломатії, технологічному розвитку. Сила держави змінюється із часом через економічні, політичні, природні чинники; змінюється і вага, і пріоритетність різних складових сили держави. Принцип права передбачає пріоритетність правопорядку в міжнародних відносинах. Якою б сильною не була держава, вона повинна передусім керуватися різноманітними міжнародними угодами, конвенціями, правилами організацій, до яких вона приєдналась.

Після проголошення незалежності Україна стала активним учасником міжнародних відносин. Основні засади зовнішньої політики України містяться в Конституції України, Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», Законі України «Про основи національної безпеки України». На міжнародній арені Україна зарекомендувала себе як миролюбна без’ядерна держава, що має чіткі євроінтеграційні орієнтири, бере участь у діяльності різноманітних міжнародних організацій.

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал. Законспектувати виділене та таблицю.