16.04.2021 Громадянська освіта 6 група кравців

 Тема: Права людини та особливості захисту прав дитини в Інтернеті

Інтернет як місце, де людина проводить багато часу, має справу з  важливою інформацією, яка впливає на її соціальні зв’язки та психологічний стан. Тому міжнародні правозахисні організації розробили низку актів, спрямованих на захист прав людини в інтернет­середовищі. Так, 6 липня 2012 р. під час проведення 20­ї сесії Комітету з прав людини ООН було прийнято Резолюцію про сприяння та захист прав людини в Інтернеті. У тексті документа зазначалося, що всі права, які належать людям «офлайн», мають бути захищені і в онлайн­режимі. Зокрема, це стосується права на свободу вираження поглядів та право на приватність. Згідно з  позицією Комітету, право вільно висловлювати свої думки та погляди має бути захищене без жодних перешкод незалежно від медіаресурсів та технічних засобів.

 Також цим документом визначено, що основ ний принцип захисту приватних даних у  сучасних демократичних державах можна 

звести до «таких двох по ложень: 

1) пріоритетним є  право особи розпоряджатися своїми персональними даними; їх використання без дозволу власника тягне відповідальність згідно із законодавством; 

2) для будь­кого, хто здійснює користування персональними даними фізичних осіб із їхнього дозволу, встановлено відповідальність у разі умисного розголошування цих даних третім особам (якщо тільки фізична особа не дала дозвіл на таке розголошування)». 

Також Рада Європи у 2014 р. оприлюднила Посібник із прав людини для користувачів Інтернету, де йдеться про права людини в  мережі й  про можливі дії в  разі їх порушення. Захист прав дитини в Інтернеті, з одного боку, відбувається в межах захисту прав людини загалом, але з  іншого, діти та підлітки є особливо вразливими до багатьох кіберзагроз. В  Україні значним напрямом захисту прав дітей в Інтернеті стало створення переліків додатків, сайтів, ресурсів, які водночас будуть безпечними для дітей, а з іншого — задовольнятимуть їх потреби в пошуку інформації, спілкуванні, навчанні, розвагах. Нині провідні розробники світу пропонують «дитячі» версії своїх додатків, що автоматично фільтрують невідповідний контент (вміст). Крім того, існує кілька рейтингових систем, які аналізують електронну продукцію та встановлюють рекомендовані вікові обмеження, щоб не травмувати дитячу психіку. Психологи та правники рекомендують дорослим, які виховують дітей, обговорювати теми кіберзлочинності та кібербезпеки, навчати дітей, як уникати основних загроз в Інтернеті й водночас не використовувати Інтернет для поширення злісних пліток, погроз та хуліганських дій, вважають корисним обговорення з дітьми їх інтернет­друзів, інтенет­дозвілля. Крім того,

 дитина сама має знати та застосовувати правила безпеки в Інтернеті: не спілкуватися з підозрілими людьми, не розголошувати особисті дані (від точної адреси проживання й номеру телефону до інформації про дорослих, їхні посади, рівень заробітку), не реєструватися на підозрілих сайтах та не завантажувати з Інтернету контент, у безпеці якого немає впевненості. У  будь­якому випадку безпека дітей в Інтернеті є спільним завданням дорослих та дітей. 

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал, законспектувати виділене.