20.01.2021 Громадянська освіта 93 група електромонтерів

 Тема: Медіа і демократія.

1. Свобода слова

Свободу слова вважають однією з  головних цінностей демократичного суспільства. Свобода слова — це право вільно висловлювати свої думки як усно, так і  письмово. Право людини на свободу слова закладене в Загальній декларації прав людини та Конституції України. Відповідно до норм міжнародного права, обмеження свободи слова повинні відповідати трьом умовам: суворо узгоджуватися із законом, мати праведну мету й  бути необхідними й адекватними для досягнення цієї мети. Закони, які вводять обмеження, повинні бути недвозначними і не створювати можливостей для різних тлумачень. Легітимними цілями вважають захист репутації, гідності особи, національної безпеки, громадського порядку, авторського права, здоров’я та моралі. Існують два підходи до розуміння свободи слова в суспільстві. Перший із них називають утилітарним — він сформувався в XVII ст. в  англії та стосується перш за все політичної сфери. Право на свободу слова було законодавчо закріплено для того, щоб у парламенті політики могли вільно висловлювати своє ставлення до різних питань, а також щоб вони мали можливість отримувати достовірну інформацію про стан справ у  країні. Відповідно до цього підходу, суспільству свобода слова потрібна для того, щоб воно могло отримати всю необхідну інформацію про кандидатів та політичні сили на виборах, а також щоб мати можливість належно інформувати громадськість про владу та політику. Інший підхід до пояснення свободи слова називають ліберальним, іноді — етичним, або емоційним. У цьому випадку за основу беруть невід’ємні права людини та її гідність, яка не може бути забезпечена без свободи слова. а обмеження свободи слова можуть накладатися виключно за крайньої необхідності для гарантування безпеки інших людей.

2. Мас-медіа в демократичному суспільстві

Без доступу громадян до інформації та безперешкодного  обміну нею неможливе успішне функціонування механізмів сучасного демократичного суспільства.

Якщо правду можна казати тільки пошепки, отже, країну захопили вороги. Вільгельм Швебель Без свободи слова нас можна вести німими та тихими, як овець. Джордж Вашингтон Різні правила щодо того, що читати варто, а що — ні, безглузді. Сучасна культура більш ніж наполовину тримається на тому, що читати не варто. Оскар Вайлд Правда те, що вільна преса може бути і доброю, і поганою. Проте ще більша правда, що невільна преса може бути лише поганою. 

 

 Існування в країні свободи слова є запорукою існування свободи преси, а отже, і демократії. Тому деякі міжнародні організації про водять вимірювання рівня свободи преси, оцінюючи в такий спосіб рівень демократичності ладу в країні. Одним із них є щорічне дослідження свободи преси та її рейтинг у різних країнах світу, яке з 1979 р. проводить міжнародна неурядова організація «Фрідом Хаус». Згідно з даними дослідження 2017 р., найкращі умови для вільної преси є в Нідерландах, Норвегії, Швеції та Бельгії, а  найгірші  — у  Північній Кореї, Туркменистані, Узбекистані та тимчасово окупованому Криму. Україна перебуває посередині цього рейтингу поряд із Сомалі та Сьєрра-Леоне, стан її преси має маркування «частково вільна». ? Що таке свобода слова? документ із конституції україни стаття 34. Кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і  поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. 

політичного процесу, чим прозорішою є політика, тим легше надати їй змісту, що відповідає інтересам людини й суспільства. У демократичній державі мас­медіа повинні мати законодавчо забезпечені можливості для виконання своїх соціальних функцій, серед яких головними є  культурна, виховна, освітня, інформаційна та ідеологічна. У сучасному демократичному суспільстві ЗМІ відіграють роль надзвичайно впливового чинника, без якого неможливо уявити діяльність публічної влади. 

Загальновизнаним є  те, що в  демократичному суспільстві, де існує плюралізм думок, ідей і  поглядів, мас­медіа відображають інтереси різних політичних сил, крім того, виконують низку інших функцій у політичному житті суспільства:

 • пізнавальну — допомагають громадянам створити уявлення про політичне життя країни та його основних учасників;

• контрольну — сприяють здійсненню громадськістю контролю та спостереження за діями влади; • соціалізаторську — здійснюють політичну соціалізацію особистості шляхом засвоєння індивідами політичних знань, норм і цінностей;

 • громадянську — сприяють формуванню громадянської позиції індивідів. У демократичній країні за політичною орієнтацією мас­медіа поділяють на урядові, опозиційні й незалежні. Завдяки цьому громадяни, ознайомлюючись із різноспрямованою інформацією, можуть формувати власне ставлення до подій і  процесів, що відбуваються в  країні й  світі. 

Важливим показником впливовості різних мас­медіа є  довіра громадськості до них. Найвищий рівень довіри, як правило, існує до незалежних мас­медіа. Це пов’язане з тим, чи можуть вони займати різні позиції  — бути проурядовими, 

 За відсутності демократії мас­медіа, якщо 

 їх контролює держава, можуть використовувати для приховування і спотворення інформації, дискредитації політичної опозиції тощо. Це є порушенням міжнародних договорів щодо прав громадян на свободу слова й отримання інформації. У демократичному соціумі за допомогою медіа відбувається вільний обмін інформацією та ідеями. Завдяки цьому політична різноманітність стає важливим чинником політичної системи суспільства та його еволюційного розвитку. Діалог різних політичних сил із використанням мас­медіа має значний вплив на формування суспільної думки. Разом із цим через мас­медіа здійснюють різні форми контролю й  впливу громадянського суспіль ства на діяльність влади. Це забезпечує розвиток зворотного зв’язку, який стабілізує політичну систему. Сутність сучасної демократії полягає не лише в тому, яка частина населення впливає на прийняття політичних рішень, але й у тому, як влада взаємодіє з  громадянами, яку роль вони відіграють у формуванні влади та вирішенні її долі. Рівень демократичності країни відображає також те, яке значення має для влади громадська думка не лише під час виборів, а й у періоди між ними. Якщо такий вплив існує, то громадська думка справді є дієвим, постійним чинником політичної системи. Важливу роль у цьому процесі відіграють мас­медіа. Для з’ясування й одночасного формування громадської думки з питань політичного життя, ставлення до політиків, кандидатів на владні посади під час виборчих кампаній тощо мас­медіа використовують матеріали соціо логічних опитувань. Проте інколи бувають непро фесійно проведені або свідомо сфальсифіковані соціологічні дослідження. Вони підривають довіру громадськості до мас­медіа, створюють умови для поширення уявлень про корумпованість у  журналістському середовищі. 

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал. Законспектувати виділене.