21.01.2021 Громадянська освіта 6 група кравців (2 урока)

 Тема: Тематичне заняття

Вибрати відповідь. Відповіді надсилати на вайбер 0960745190

1. Яке із цих прав є невід’ємним?

 А право на громадянство

 Б право на приватну власність

 В право на життя 

Г право на повернення на батьківщину

 2. Гуманізм визначає як основну цінність 

А людину

 Б природу

 В соціум

 Г право

 3. Головним принципом Декларації прав людини й громадянина ООН є те, що 

А кожна людина має право на життя й свободу

 Б усі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах

 В людська гідність є головною цінністю кожної людини

 Г усі люди мають бути захищеними від дискримінації

 4. Яке покоління прав людини затвердило право всіх людей на життя, свободу та приватну власність «від природи»?

 А перше

 Б друге

 В третє

 Г четверте

 5. Здатність і можливість свідомого вольового вибору індивідом своєї  поведінки називаєтья

 А свободою

 Б правом

 В обов’язком 

Г відповідальністю

6. Яка група прав людини визначає можливість доступу людини до духовних здобутків своєї спільноти й людства? 

А соціально­економічні 

Б культурні

 В громадянські

 Г політичні

7. Відповідно до якої концепції держава надає права громадянину й розпоряджається ними на власний розсуд?

 А позитивістської

 Б гуманістичної

 В природно­правової

 Г демократичної

8. Як називають посадовця, який здійснює парламентський контроль  за дотриманням державою прав людини?

 А омбудсмен 

Б дипломат

 В депутат 

Г гарант

9. У який спосіб права людини, затверджені ООН, включені до україн ського законодавства?

 А через Конституцію України

 Б через спеціальні акти ООН

 В через окремий кодекс законів

 Г через розпорядження Президента України

10. Яка із цих міжнародних організацій стежить за дотриманням прав людини у світі?

 А ЄС

 Б ВООЗ

 В ОБСЄ

 Г ООН

11. Європейський суд із прав людини розглядає скарги окремих осіб,  неурядових організацій та груп щодо порушення їхніх прав

 А європейськими державами

 Б державами — членами ООН

 В державами — членами Ради Європи

 Г будь ­якими державами

12. Коли людина може звернутися до Європейського суду з прав людини?

 А після вичерпання всіх національних засобів захисту своїх прав

 Б у випадку порушення її прав державою 

В у випадку, якщо вона не довіряє національним правовим механізмам

 Г коли в національному законодавстві не передбачені інші можливості для захисту її прав

Урок (2)

Тема:Соціокультурна багатоманітність

Людина є суспільною істотою, можливості якої реалізуються лише в соціумі. Немає людини — не виникне соціуму, відсутній соціум — не сформується особистість людини. Здобути знання, опанувати трудові навички, навчитися користуватися предметами людина може лише в середовищі інших людей. Розуміння того, чим є соціум, змінювалося із часом. активно досліджувати те, що таке суспільство, почали у XVIII ст. Видатний французький просвітитель  Руссо запропонував концепцію суспільного договору, яка доводила, що суспільство виникло як результат договору всього людства задля задоволення своїх потреб у харчуванні й безпеці, спілкуванні та інтелектуальному розвитку. Пізніше дуже популярною стала ідея про те, що соціум є цілісним живим організмом, а отже, для вивчення його можна використовувати ті самі принципи, що й  до інших живих істот. Її замінив інший (фукціоналізм), у межах якого соціум — це також єдина злагоджена система, але вже не біологічна, а соціальна.  Отже, її швидше стосуються закони соціології, психології та інших суспільних наук, а  не біологічні закономірності. Нині також існує багато тлумачень цього поняття. Соціологи пояснюють його як сукупність усіх способів взаємодії і форм об’єднання людей, у яких проявляється їхня всебічна залежність одне від одного. У  більш поширеному розумінні соціум  — це сукупність людей, об’єднаних конкретними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видами діяльності. Отже, соціум є багатогранним явищем, яке можна розглядати різнобічно.

 Сучасні науковці виділяють такі ознаки соціуму:

 • його представники проживають на певній території;

 • його представники здійснюють спільну діяльність;

 • у соціумі обов’язково має бути розподіл суспільних благ;

 • як наслідок, ознакою соціуму є соціальний і виробничий поділ праці.

Перш за все варто знати, що соціум не є єдиним, а складається  з  багатьох менших спільнот. Видами соціальних спільно вважають ся  стани, класи, касти, верстви, страти, професійні,  навчальні, вікові об’єднання тощо. Наприклад, школяр може одночасно належати до таких спільнот, як сім’я, шкільний колектив, творчий, спортивний, робочий чи волонтерський колектив, бути прихильником певної субкультури. Між спільнотами, із яких складається соціум, існують різноманітні зв’язки та відносини. Кожна людина одночасно належить до різних таких спільнот. Дослідники визначають усі ці взаємозв’язки в  соціумі як його соціальну структуру — сукупність усіх соціальних спільнот, що взаємодіють між собою в соціумі.

 Вона складається із:

 • соціальних спільнот — відносно стійких сукупностей людей, яким притаманні більш або менш однакові умови та стиль життя, колективна свідомість, спільність соціальних норм, ціннісні орієнтири та інтереси; 

• соціальних відносин — відносно стійкої системи зв’язків між окремими спільно

тами, що сформувалася в про цесі їхньої взаємодії в умовах певного суспільства. У межах різних соціальних спільнот люди мають певний соціальний статус  — визначене місце в цій спільноті, і відповідно до нього виконують соціальні ролі — поводяться згідно зі своїм соціальним статусом і узгодженими з ним правами та обов’язками.

 Соціальна нерівність

Ви вже знаєте, що в сучасних державах усі громадяни однаково рівні перед законом. Проте люди в  соціумі мають різний статус у різних спільнотах. Наприклад, тренер олімпійської збірної держави матиме вищий статус у професійній спортивній спільноті, ніж тренер шкільної команди. Правозахисники та активісти вважають ідеальним таке суспільство, де соціальної нерівності не існуватиме або ж вона не впливатиме на життя людей. Найпоширенішим сьогодні є  розуміння соціальної нерівності як становища в суспільстві, за якого окремі соціальні групи мають відмінний соціальний статус, належать до різних суспільних верств або соціальних кіл.

Основною причиною існування соціальної нерівності вважають низький рівень морального розвитку суспільства, його жорстку стратифікацію, відсутність прагнення порозуміння і  толерантності. Проявами соціальної нерівності є  правова нерівність, обмеження свобод, майнова нерівність, відмінності в можливостях доступу до освіти й культури, медичного обслуговування тощо. Соціальний статус людини впливає на те, як її сприймають представники спіль ноти, до якої вона належить, та інших спільнот. Цінності сучасного західного сус пільства передбачають його розвиток, спрямо ваний на усунення цих відмінностей. У першу чергу йдеться про ліквідацію соціальної нерівності, спричиненої біологічними чинниками: розвинені країни створюють умови для вільного пересування, освіти, комунікації та всього  необхідного для повноцінного життя людей з  особливими фізичними потребами, зумовлени ми як віком, так і станом здоров’я. Також передбачається формування нового суспільства, де представники різних соціальних груп почуватимуть себе однаково комфортно. Таким чином, основною його цінністю є різноманіття, виражене в гаслі «Усі різні, усі рівні».

Домашнє завдання:

1Опрацювати матеріал. Виділене законспектувати.

 2 Якими є причини соціальної нерівності? Чи можна її усунути?( дати письмову відповідь)