21.10.20р.93 група електромонтерів Громадянська освіта

Тема:Людська гідність та права людини

 Втрата людських прав одразу збігається з перетворенням людини на біологічну істоту.

                                                                                                                                    Ханна Арендт Потрібно самому мати гідність для того, щоб бачити її в інших.

                                                                                                         Жанна Антуанетта Помпадур

 Нечиста совість може стати для людини прокляттям усього її життя.

                                                                                                                            Шарлотта Бронте

 1

 Витоки гуманізму. Гідність і совість Сучасний світ побудований на засадах гуманізму (від латин. humanitas — людяність, humanus — людяний, homo — людина) — вчення про те, що найвищою цінністю є людина, яка має право на вільне самовизначення та волевиявлення. Уперше цей термін з’явився в Римській імперії і позначав вищу форму розвитку людських чеснот. У добу Відродження гуманістичними називали ті сфери знання, що стосувалися вивчення духовного світу людини. Звідси пішла й назва гуманітарних наук — наук про людину. Головним принципом вчення гуманістів було те, що людина, наділена розумом і безсмертною душею, чеснотами й безмежними творчими можливостями, є вільною у своїх вчинках і думках, а її найбільшою цінністю є почуття гідності. Гідність проявляється в опорі будь-яким посяганням на індивідуальність та незалежність людини; ґрунтується на визнанні людиною принципової моральної рівності з іншими людьми; не дозволяє особистості зневажливо ставитися до інших і, у свою чергу, вимагає ставитися до неї з повагою. Гуманісти вважали, що важливими також є творчі й розумові здібності людини, а не її походження. Із цього випливала наступна теза гуманістів: усі люди є рівними у своїх правах і гідності від народження. Однією з найважливіших людських чеснот вчені-гуманісти вважали совість. Її визначають як усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку і вчинки перед самим собою та іншими людьми.

Головною функцією совісті вважають самоконтроль, нагадування людині про її моральні обов’язки, відповідальність за свої вчинки, яку вона несе перед іншими і собою. Совість проявляється у почуттях сорому, каяття, жалю за вчиненим. Вона є внутрішнім регулятором у виборі вчинків і напрямів життєвої поведінки людини.

 2. Рівноправність. Охорона й захист людської гідності

 Отже, головними цінностями людства гуманісти визначали гідність та совість людини. За час, що минув від доби Відродження, розуміння гуманізму значно розширилося. Нині, крім розуміння людини й людської гідності як головних цінностей, воно також передбачає невід’ємність людського права на щастя, саморозвиток, самовираження; право людини на збереження поваги, самоповаги та гідності; необхідність створення в суспільстві умов для гармонійного розвитку та вдосконалення особистості; неприпустимість будь-яких форм соціального й духовного гноблення людини; визнання блага людини як головного критерію оцінювання соціальних інститутів, а людяності — як норми відносин між індивідами, соціальними групами та державами.

  Гідність — внутрішня переконаність людини у власній цінності, почуття самоповаги та поваги до інших людей.

 Організація Об'єднаних Націй (ООН) — всесвітня міжнародна організація, створена для збереження та зміцнення миру у світі, розвитку співробітництва між державами. До ООН належать 193 держави. 

 Документально це було закріплено прийнятою в 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН Загальною декларацією прав людини. Головним її принципом є те, що всі люди народжуються вільними й рівними у своїх правах та гідності. Країни учасниці ООН будують своє законодавство на основі принципів, проголошених Загальною декларацією прав людини. У такий спосіб закони кожної країни охороняють гідність своїх громадян. Якщо ж країна не здатна забезпечити захист невід’ємних людських прав, її громадяни можуть звертатися до міжнародних правозахисних організацій. Важливою запорукою охорони людської гідності є визнання як державою, так і всім її населенням того принципу, що всі люди е рівними у своїх правах, що жодна людина не е кращою за іншу або має більше право на блага, що належать всім. Так само важливим є не лише виховання почуття власної гідності, але й вміння поважати гідність інших людей. .

 ВИСНОВКИ 

Розвиток принципів гуманізму сприяв створенню цілісної системи прав і свобод людини, втілених у Загальній декларації прав людини, прийнятій ООН у 1948 р. У її основу покладено принцип, що всі люди народжуються однаково рівними та вільними у своїх правах

Домашнє завдання

1.Опрацювати конспект

2.Виписати в зошит: поняття гуманізм, совість, гідність.

3. Параграф 1 стор. 22-23

4. Записати висновки в зошит