26.10.20р. 93 група електромонтерів Громадянська освіта

 Тема: Фундаментальні права і свободи людини, їх класифікація

Права людини — це визнані і гарантовані державою можливості дій (правомочності) людини в описаній, зазначеній у законі сфері.

Свободи людини — сфери, галузі діяльності людини, у які держава не повинна втручатися.

Обов'язки — це заходи суспільно необхідної поведінки людини.

Згідно з Конституцією України ми можемо класифікувати права громадян як цивільні, соціально-економічні, культурні, політичні.

Права людини

• Універсальні — належать усім людям в усіх ситуаціях;

• природні — належать людям від народження тільки тому, що вони люди;

• є невідчужуваними — не можна довільно позбавити цих прав.

Запитання

— Навіщо потрібно вивчати права людини?

Чим більше людей будуть знати про права людини і намагатимуться жити за принципами, які містять в собі ці права, тим більша ймовірність, що права людини стануть не просто ідеальною моделлю, але й реальністю.

Наше суспільство не ідеальне. Які приклади порушень прав людини в Україні та у світі ви можете навести? (Учні наводять приклади.) Так, права людини порушуються. Їх потрібно захищати. Для цього існують документи щодо захисту прав людини, прийняті в усьому світі.

Права і свободи людини в документах

• Міжнародного рівня — Міжнародний білль про права;

• Загальна декларація прав людини 1948 р.;

• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 рік;

• Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права;

• європейського рівня — Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод;

• державного рівня — Конституція України.

Визначення понять

Хартія (лат. charta, відгрец. χαρτης;— папір, грамота), — за часів Середньовіччя і Нового часу назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій і актів), у яких було відображено політичні вимоги соціальних верств і класів. У наш час в міжнародному праві хартія — це правовий акт, який не має обов'язкової сили, за змістом майже завжди є декларацією і формулює загальні принципи і цілі будь-яких міжнародних домовленостей.

Білль (англ. bill — рукопис, грамота) — у Великобританії та інших англосаксонських країнах законопроект, який вносять у законодавчий орган.

Білль, прийнятий парламентом, називається актом або статутом (в Англії). За деякими актами назва «білль» зберігалася і після прийняття їх парламентом, наприклад Білль про права (1689). Біллі бувають публічні (public) та приватні (private).

Декларація — офіційний державний документ, що містить основоположні принципи зовнішньої або внутрішньої політики держави, основи діяльності міжнародних організацій.

Конвенція (лат. conventio — договір, угода) — різновид міжнародного договору, у якому прописані норми, що є юридично зобов'язувальним для сторін, які підписали цю конвенцію.

Пакт (від лат. pactum — договір, угода) — одне з найменувань різного роду міжнародних договорів, що мають велике політичне значення, наприклад «Міжнародний пакт про громадянські і політичні права» (1966) або «Пакт про стабільність і економічне зростання країн Євросоюзу» (1997).

Усі права людини є абсолютними. Деякі з них обмежені (в більшості випадків або в деяких випадках) державою в інтересах суспільства.

Права людини, які не повинні обмежуватися ні за яких обставин:

• на життя;

• на рівність у правах;

• на справедливий суд;

• на першу медичну допомогу;

• свобода від тортур;

• свобода від рабства.

Випадки, у яких допустимі обмеження прав людини з боку держави:

• національна безпека;

• економічний добробут країни;

• громадський порядок;

• життя і здоров'я людей;

• громадське здоров'я і моральність.

Групи прав і свобод людини

1 Громадянські права ( право на життя, гідність, законний суд, недоторканість, свободу пересування та вибору проживання,заборона примусової праці)

2 Політичні права ( право на рівність перед законом, свобода совісті, слова, друку)

3 Соціально - економічні права ( право на працю, вибір праці, материнство, батьківство, соціальне забезпечення)

4 Культурні права ( забезпечують духовний розвиток особистості, право здобувати освіту рідною мовою, свободу творчої та наукової діяльності, свободу викладання )

5 Екологічні права ( право на безпечне довкілля,право на відшкодування збитків, завданих здоров’ю або майну внаслідок екологічних правопорушень) 

«У суспільстві завжди знаходилися люди, що йшли проти... тих, хто перебував при владі. Так розвивалося інакомислення, яке не влаштовувало тих, чиї позиції піддавалися критиці. Тому влада завжди переслідувала інакомислячих. Надалі вони ставали організаторами правозахисного руху. Важливо зрозуміти, що правозахисники «завжди готові прийти на допомогу тим, кого женуть (навіть якщо це люди не близькі за переконаннями). Головне — відстояти права особистості, захистити її гідність, сформувати огиду... до будь-яких видів насильства».

Захист прав людини здійснюють:

• суди;

• правозахисні організації;

• Уповноважений з прав людини;

• Європейський суд з прав людини;

• Інститут верховного комісара ООН з прав людини і справ біженців.

Уповноважений з прав людини, або омбудсмен, — людина, яку обирає Верховна Рада України для збирання інформації про порушення прав людини і сприянтим, чиї права порушені.

Домашнє завдання:

1 Опрацювати лекцію та презентацію

2 Законспектувати виділене

3 Підручник О.Гісем стор.26-29