30.10.20р. 93 група електромонтерів. Громадянська освіта.
Тема: Механізми захисту прав людини
Основою правового статусу людини
згідно Конституції України являються права, свободи та обов’язки людини, які
визначають принципи взаємовідносин держави й особи. Вони затверджені у розділі
Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина».
Всі громадяни мають рівні
конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Ніхто не може мати
привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних
чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового
стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Права людини — це
можливості людини існувати й розвиватися як особистість, задовольняти свої
потреби, здебільшого закріплені законодавством.
Потрібно зазначити, що права людини
порівняно з правами громадянина мають вищий правовий статус. Права людини
поширюються на всіх людей, що проживають в тій чи iншiй країні, а права
громадянина лише на тих осіб, які є громадянами певної країни.
Витяг із
Загальної декларація прав людини
Стаття 1. Всі люди народжуються
вільними і рівними у своїй гідності та правах.
Стаття 3. Кожна людина має право на
життя, на свободу і особисту недоторканність.
Стаття 7. Всі люди рівні перед
законом.
Стаття 13. Кожна людина має право
вільно пересуватися і обирати собі місце
проживання в межах своєї держави.
Стаття 15. Кожна людина має право на
громадянство.
Стаття 17. Кожна людина має право
володіти майном як ' одноособово, так і разом з іншими.
Стаття 18. Кожна людина має право на
свободу думки, совісті та релігії.
Стаття 19. Кожна людина має право на
свободу переконань і на вільне їх виявлення.
Стаття 20. Кожна людина має право на
свободу мирних зборів і асоціацій.
Стаття 21. Кожна людина має право
брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних
представників.
Стаття 22. Кожна людина як член
суспільства має право на ; соціальне забезпечення.
Стаття 23. Кожна людина має право на
працю, на вільний вибір роботи, на справедливі й сприятливі умови праці та на
захист від безробіття.
Стаття 24. Кожна людина має право на
відпочинок і дозвілля.
Стаття 25. Кожна людина має право на
такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне
соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і
добробуту її самої та її сім'ї.
Стаття 26. Кожна людина має право на
освіту.
Стаття 27. Кожна людина має право
вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом,
брати участь у науковому прогресі
Держави, що підписали
Загальну декларацію прав людини та Конвенцію з прав дитини, взяли на себе
зобов’язання їх виконувати. Цей процес контролюють Комітет ООН З прав людини,
Міжнародна дитяча організація ООН (ЮНІСЕФ). Права людини і дитини зафіксовані в
конституціях держав, в тому числі і в Конституції України. У нашій державі якщо
ваші права порушені, існують органи й установи, які мають вам допомогти.
Передусім, ви можете звернутися до прокуратури — спеціального державного
органу, до повноважень якого належить, зокрема, нагляд за додержанням прав і
свобод людини й громадянина органами державної влади і місцевого самоврядування
іншими посадовими и службовими особами. Можна також звернутися до суду, який
має право розглядати будь-які правовідносини в нашій державі.
Порушення прав людини —
це будь-які неправомірні діяння, які перешкоджають нормальній реалізації
визнаних світовим співтовариством можливостей людини, порушують або обмежують
її блага чи умови життя.
Поняття
та класифікація механізмів захисту прав людини
Однією
з основних гарантій дотримання прав людини є дієвий механізм їх захисту. Він
забезпечується обов’язком держави в особі її органів і посадових осіб створити
такий правопорядок, у якому звести до мінімуму можливість порушення прав і дати
змогу кожній людині захищати свої права від порушень.
Механізм
захисту прав людини — це забезпечені державою можливості виконання
громадянами певних дій, завдяки яким можна захистити свої права, свободи та
законні інтереси.
Для
захисту свого порушеного права особа може застосовувати будь-які способи
захисту, як передбачені, так і не передбачені законодавством, з одним лише
застереженням — захищаючи своє право, вона не повинна порушувати права інших.
Механізми
захисту прав людини |
|||
Внутрішньодержавний |
Міжнародний |
||
Судовий |
Адміністративний |
Європейський
суд з прав людини |
Інші
міжнародні інституції |
|
|
|
|
Внутрішньодержавний
захист прав і свобод особи здійснюється у двох формах: судовій та
адміністративній.
Судовий
захист — це захист порушеного права за допомогою цивільного, адміністративного,
кримінального чи господарського судочинства. Це найефективніший механізм
забезпечення прав людини. Суд є пріоритетним, але не єдиним органом захисту
прав і свобод.
Адміністративна
форма захисту передбачає розгляд звернень громадян до органів державної влади,
органів місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 40 Конституції України,
кожна людина має право скеровувати письмове звернення або особисто звертатися
до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових і службових
осіб. Порядок звернень визначається Законом України «Про звернення громадян».
Також
кожен громадянин(-ка) може звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини, а діти — додатково до Уповноваженого
Президента України з прав дитини.
Кожна
людина має право звернутися і до відповідної міжнародної судової установи або
до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є
Україна, якщо використані всі національні засоби правового захисту (це передбачено
ч. 3 ст. 55 Конституції України).
Домашнє завдання:
1 Прочитати лекцію, законспектувати виділене.
2 Опрацювати в підручнику сторінку 37 - 39.
Комментарии
Отправить комментарий