Громадянська освіта

Тема: Дискримінація.Толерантність.Забобони.

 Забобони

Кожному з нас відомі різні забобони: про чорного кота, про 13-те число, про те, що не можна нічого передавати через поріг та багато інших. Деякі з них знають у всьому світі, інші — в окремих колах людей, а деякі ми взагалі самі вигадуємо, наприклад про якусь деталь нашого гардеробу, у якій нам обов’язково пощастить. Забобон — це різновид марновірства, віра в якісь чарівні сили, які можуть нашкодити або допомогти. Проте цей термін уживають також і в соціологічній науці.

Забобон — це негативне або вороже ставлення до якоїсь групи людей, що ґрунтується на узагальненнях і неповній або викривленій інформації.

Забобони — це приблизно те саме, що й упередження, відмінність полягає в тому, що упередження — це вже наявні переконання, а забобони — пізнавальні установки, виходячи з яких людина розмірковує про певні об’єкти, оцінює їх. Упередження не передбачають відповідних дій людини щодо певного об’єкта, в той час як забобони не тільки передбачають, а і спрямовують ці дії. Забобони (як побутові, так і соціальні) виникають у разі браку реальних знань, унаслідок чого індивід некритично сприймає судження свого оточення. Вплинути на формування або закріплення забобону може і відповідний життєвий досвід індивіда, емоційно пережитий, але недостатньо критично осмислений.

Дискримінація, її основні форми та прояви

Дискримінація (англ. discrimination — розрізнення, виділення, неоднакове ставлення) — це обумовлені упередженнями (негативними стереотипами), несправедливі дії щодо членів певних соціальних груп.

Якщо, наприклад, людина відмовляється потиснути руку представникові іншої раси, то це расова дискримінація. Якщо під час призначення на керівну посаду перевагу віддають лише жінкам або лише чоловікам, то це ґендерна дискримінація. Якщо людину відмовляються брати на роботу тільки через те, що вона «занадто молода» або «занадто стара», то це вікова дискримінація. Однак дискримінація може виражатися і в жорстокіших формах, коли відбуваються вже т. зв. «злочини ненависті». У Радянському Союзі, наприклад, відбувалося вигнання й переселення цілих етнічних груп з місць їх постійного проживання, як-от: кримських татар, чеченців, інгушів, калмиків, балкарців та ін.

Дискримінація може здійснюватися в різних формах — від прихованого, замаскованого психологічного тиску до відвертого насильства й убивств.

Найпоширенішими формами дискримінації є такі:

— Расизм. Це складне соціально-психологічне явище: расові стереотипи, упередження, дискримінаця. Зазвичай під расизмом розуміють дискримінаційні дії, які ображають людей лише на тій підставі, що вони є членами певної расової групи.

— Етнічна дискримінація. Це явище подібне до расизму. Якщо у випадку з расизмом людина зазнає дискримінації через колір шкіри, то етнічна дискримінація виражається в дискримінації людей через їхню національну належність.

— Ейджизм (англ. age — вік). Вікова дискримінація ґрунтується на переконанні, що певні вікові категорії є гірші за інші. Від неї потерпають переважно старші люди, яким, наприклад, важче влаштуватися на роботу. Іноді вікова дискримінація є непомітною, але наявною в суспільстві. Спостерігаємо своєрідний парадокс: усі хочуть дожити до глибокої старості, але при цьому ніхто не хоче бути старим.

— Сексизм (англ. sexism, від лат. sexus — стать). Це упереджене ставлення та дискримінація групи людей через їхню стать або ґендерну ідентичність. Виявляється в тому, що влада, більшість прав і можливостей зосереджуються в представників однієї статі порівняно з іншою.

 Толерантність 

Однією з найважливіших цінностей сучасного суспільства є толерантність (від лат. tolerantia — терпіння).

Толерантність — це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та способу життя інших.

У біології, звідки він і «прийшов», термін «толерантність» означає здатність організму переносити несприятливий вплив того або того чинника середовища. У цьому сенсі толерантність до ліків означає, що ліки не діють на організм. Такою може бути й суспільна толерантність — коли деякі етнічні, релігійні чи будь-які інші групи, що відрізняються одні від одних своєю культурою, хоча й живуть поруч, але практично не взаємодіють одні з одними. Це толерантність байдужості, негативна толерантність. Прикладом можна вважати співжиття чужовірців (евреїв, мусульман) у середньовічних містах. Але така толерантність існувала доти, поки не починалася якась суспільна нестабільність або поки вони не перетиналися в якійсь боротьбі за ресурси. Тоді подібна толерантність миттєво закінчувалася і зіткнення різнокультурних груп могло вилитися в жахливі та криваві сутички.

На основі принципів толерантності в сучасному суспільстві всім людям без винятку має бути надана можливість розвиватися фізично, розумово, морально, духовно, в умовах свободи та гідності. На жаль, сьогодні з 46 млн громадян України понад 3 млн становлять люди з особливими потребами, які не завжди мають необхідні умови для розвитку й повноцінного життя. Для того, щоб забезпечити для них можливість рівноправної участі в суспільному житті, застосовують принцип інклюзії.

Домашнє завдання: 

1.Опрацювати матеріал.

2.Законспектувти виділене.

3.Знайти і записати 3 забобона.

4. Записати риси толерантної людини.

 Тема: Кофлікт. Способи розв’язання конфліктів.

Конфлікт — явище, що виникає в результаті зіткнення протилежних дій, поглядів, інтересів, прагнень, планів різних людей або мотивів і потреб однієї людини.

 Що таке конфлікт. Виникнення конфліктів

Якщо у процесі спілкування зіштовхуються інтереси сторін, то це називають конфліктом. Конфлікт не завжди передбачає сварку або бійку і є невід’ємною частиною людського існування. Існування в суспільстві протилежних думок та пошук шляхів до їх примирення є однією з основ сучасного демократичного суспільства.

Конфліктні ситуації є невід’ємною частиною нашого життя. Певною мірою вони навіть є необхідними, оскільки сприяють розвитку різноманітних ситуацій. Проте вони, звичайно, різняться за своїми масштабами та впливом на суспільне життя. Існує багато видів конфліктів. Вони розрізняються за тим, між ким і через що відбуваються.

На підставі опису життєвої ситуації поясніть, як розгортаються стадії конфлікту.

У випадку, якщо суперечність виникає між соціальними ролями, що виконує одна людина, йдеться про внутрішній конфлікт. Так, він може виникнути в людини, якій через велику завантаженість на роботі не вистачає часу на виконання сімейних обов’язків. Також вони можуть відбуватися між окремими особами, їхніми групами, спільнотами чи державою.

Конфлікти розрізняють за предметами. Відповідно до цього існують:

• політичні конфлікти — між країнами й державами, що відбуваються за території, сфери впливу або інтереси;

• економічні конфлікти — між різноманітними за кількістю групами або суб’єктами з приводу ресурсів або грошей;

• культурні та релігійні конфлікти — між групами або окремими суб’єктами культурного розвитку чи віросповідання;

• професійні конфлікти — між представниками різних професій або галузей народного господарства з приводу економічних або соціальних цінностей;

• етнічні конфлікти — між народами за території розселення або умови проживання.

Поясніть зміст ілюстрації.

Метою будь-якого конфлікту, крім внутрішньоособистісних, є досягнення певної користі за рахунок інтересів інших. Основними видами конфліктів за характером їх перебігу є:

• суперництво — боротьба за визнання особистих досягнень і творчих здібностей особи з боку суспільства, групи, організації тощо. Її метою є набуття кращих професійних позицій, суспільного визнання, винагород, а змістом — демонстрація своєї переваги шляхом досягнення соціально важливих і престижних результатів;

• конфронтація — пасивне протистояння протиборчих груп із відмінними політичними, економічними та соціальними інтересами. Відбувається найчастіше без відкритих зіткнень, але пов’язана зі здійсненням тиску на суперника;

• конкуренція — особлива форма суперництва, в основу якої покладено прагнення отримати вигоду або доступ до дефіцитних ресурсів.

Чи можна уникнути конфліктів? Чим корисний конфлікт?

3. Способи розв'язання конфліктів

Спілкування — складне мистецтво. Там, де не вистачає культури спілкування, можуть виникати конфлікти. Найчастіше їхньою причиною бувають розбіжності думок інших про вас та вашої власної про себе. Узагалі безконфліктного життя не буває. Тому варто усвідомлювати, як відбуваються конфлікти і що необхідно для їх подолання.

Для успішного подолання конфлікту доцільно дотримуватися певних рекомендацій.

• У конфлікті завжди програють обидві сторони і не буває переможців. З’ясовувати, хто завинив більше, не має сенсу. Краще зробити перший крок до примирення — це унаочнить вашу силу характеру й самоповагу.

• Розпочніть розмову з опису тих конкретних обставин, які вас не влаштовують. Намагайтеся бути якомога об’єктивнішими. Чим детальнішими і конкретнішими будуть ваші аргументи, тим краще.

• Опишіть свої почуття в цій ситуації. Чимало конфліктів між співрозмовниками ускладнюється невисловленими думками.

ОСНОВНІ ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ

Інколи обмін ними дозволяє одразу змінити ситуацію. Використовуйте прості слова («я не розумію», «я не очікую», «я відчуваю образу» тощо).

• Намагайтеся почути протилежну сторону та зрозуміти її. Необхідно пам’ятати, що у вас різне мислення, різне бачення ситуації, що, власне, і спричинило конфлікт. Слухайте уважно, не перебивайте і не сперечайтеся. Цим ви продемонструєте співрозмовнику власне прагнення згоди. Усвідомлюйте, що він висловлює не істину (як і ви), а свою позицію.

• Бажано розібратися у своїх глибинних думках. Можливо, ви інакше зрозуміли співрозмовника або вам не сподобалося щось, узагалі не пов’язане з безпосередньою проблемою, а те, що існувало раніше.

• Знайдіть можливість висловити конкретні пропозиції щодо зміни ситуації. Не варто виголошувати ультимативні заяви — позитивні перспективи більш привабливі. Визначте, що виграє ваш співрозмовник, якщо змінить свою поведінку.

Чи може конфлікт розв'язатися сам собою, чи його необхідно цілеспрямовано вирішувати?

ВИСНОВКИ

Зіткнення інтересів людей спричиняє конфлікти. Уникнути їх фактично неможливо. Однак необхідно навчитися конструктивно розв'язувати конфлікти, використовуючи розуміння їхньої природи, поведінки, інтересів і мотивів їхніх учасників.

Головною перешкодою для розв'язання конфлікту часто стає позиція природного егоїзму його учасників. Подолати її можна, навчившись бути уявно як усередині ситуації, так і поза нею; подивитися на інтереси обох сторін очима спостерігача.

Домашнє завдання:

1.Опрацювати лекцію.

2. Законспектувати виділене.

3. Повторити всю тему.