29.11.2023 Громадянська освіта 8 група кравців

 Тема: Види виборчих систем

Порядок формування складу виборних органів держави називають її виборчою системою. Існують два основні види цих  систем:

 • мажоритарна система — порядок обрання представницьких органів, за якого обраним вважається той, хто набрав більшість голосів виборців; 

• пропорційна система  — вид виборчої системи, за якої визначення результатів виборів відбувається на основі підрахунку голосів, поданих громадянами за кандидатів, включених до списків від політичних партій (виборчих об’єднань). Обидві виборчі системи мають як свої переваги, так і недоліки. До переваг мажоритарної системи зараховують те, що вона містить можливості формування ефективно працюючого і стабільного уряду. Вона дозволяє великим, добре організованим партіям легко перемагати на виборах і  створювати одно партійні уряди. Основними недоліками мажоритарної системи вважають такі:

 • значна кількість виборців країни (інколи до 50 %) залишається не представленою в органах влади; 

• партія, яка отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може бути представлена в парламенті більшістю депутатських місць;

• дві партії, що набрали рівну або наближену до цього кількість голосів, проводять до органів влади не однакову кількість представників (не виключена ситуація, за якої партія, що набрала більше голосів, ніж її суперник, узагалі не отримає жодного мандата). До переваг пропорційної системи належить те, що у сформованих за її допомогою органах влади буде представлено реальну картину політичного життя суспільства й  реальне розмежування політичних сил. Вона забезпечує систему зворотного зв’язку між державою та організаціями громадянського суспільства, сприяючи цим розвитку політичного плюралізму й багатопартійності. Основними недоліками пропорційної системи вважають такі:

 • виникають труднощі у формуванні уряду  через відсутність домінуючої партії; 

створення багатопартійних коаліцій, нестійких за характером у зв’язку з тим, що до їхнього складу входять партії з різними цілями й завданнями і, як наслідок, нестабільність уряду; • безпосередній зв’язок між депутатами й виборцями дуже слабкий, оскільки голосування відбувається не за конкретних кандидатів, а за партії;

Загальність 

Рівність 

Таємне голосування 

Добровільність 

Принципи  демократичних  виборів

Прямі вибори 

Гласність 

Змагальність 

Обов’язкові

• залежність депутатів від керівництва своїх  партій може негативно впливати на обго ворення й прийняття важливих документів. Спробою подолати недоліки обох виборчих систем і використати їхні переваги є мішана система, що поєднує в  собі елементи мажоритарної і пропорційної. За її існування 

одну  половину депутатів обирають за мажоритарною, а другу — за пропорційною системою. До свід удосконалення виборчих систем доводить, що така система більш демократична й ефективна для досягнення політичної стабільності. ? Чи бувають вибори без вибору?

Демократична система передбачає регулярне проведення виборів. Виділяють кілька стадій виборчого процесу

 1. Призначення дати виборів. Дата виборів призначається уповноваженим органом (наприклад президентом, прем’єр­міністром, в Україні — Центральною виборчою комісією (ЦВК)) відповідно до законодавства країни. У деяких країнах дата виборів прямо вказується в Конституції або в окремому законі

. 2. Реєстрація виборців. У сучасній практиці використовуються декілька форм реєстрації: • обов’язкова (Україна), коли держава сама складає списки виборців на основі наявної в неї інформації; • добровільна (СШа), яка передбачає, що виборці мають самі зареєструватися на виборчій дільниці.

3. Формування виборчих округів і виборчих дільниць. Територіальні виборчі дільниці об’єднують виборців за спільним місцем голосування. В  Україні вони утворюються на підставі подань окружних виборчих комісій або місцевих органів влади.

 4. Створення виборчих органів. Для організаційного керівництва виборчим процесом, як правило, створюють центральний виборчий орган, територіальні (окружні) виборчі органи, дільничні комісії.

5. Висування кандидатів, формування партійних списків. На цій стадії визначається коло осіб, із яких будуть вибрані президент, сенатори, депутати. 

6. Реєстрація кандидатів і списків партій. Реєстрація кандидатів відбувається уповноваженими державними органами. В Україні загальнонаціональних кандидатів реєструє ЦВК, а кандидатів на місцевих виборах — окружні та територіальні комісії

 7. Передвиборча кампанія зареєстрованих кандидатів. Передбачає роботу кандидатів (партій) і груп для переконання виборців у  необхідності проголосувати за цього кандидата або політичну партію. Проведення передвиборчої кампанії вимагає значних коштів, які надходять із добровільних пожертвувань, виділяються партіями та частково державою.

 Українське законодавство передбачає, що під час проведення передвиборчої агітації необхідне дотримання таких принципів: • свобода вибору будь­яких незаборонених форм і засобів ведення передвиборчої агітації; • забезпечення рівних можливостей ведення передвиборчої агітації для всіх кандидатів та політичних партій; • неупереджене ставлення до всіх без винятків кандидатів та політичних партій 

Принципи 

• Рівноправність • Справедливий суд • Рівність перед законом • Верховне законодавство

• Дотримання прав меншин • Правління більшості • Вільні й відкриті вибори • Поділ влади

цінності •

із боку органів державної влади, державних установ, органів місцевого самоврядування тощо; • громадський та державний контроль за використанням коштів на передвиборчу агітацію з  боку кандидатів та політичних партій. 8. Проведення процедури голосування. Сучасне голосування може відбуватися різними способами: • підняттям рук (практикується в деяких країнах у  невеликих поселеннях під час виборів органів місцевого самоврядування); • із застосуванням електронних машин шляхом натискування на кнопки або важелі (використовується в СШа). • найпоширеніший спосіб — на паперових бюлетенях для голосування, коли навпроти прізвища кандидата, що обирається, ставлять певний знак (цей спосіб застосовується в Україні). Голосування проводиться в  день виборів або в  день повторного голосування. В  Україні дільнична виборча комісія зобов’язана сповістити виборців про час та місце голосування не пізніше ніж за 15 діб до дня проведення виборів. Це голосування має відбуватися у спеціально облад наних приміщеннях. Кожен виборець має голосувати таємно та тільки за одного з кандидатів, поданих до списку. Також заборонена присутність 

інших осіб під час заповнення виборчого бюлетеня. У більшості країн виборець голосує безпосередньо за кандидата (прямі вибори). У деяких країнах застосовуються непрямі вибори. Тобто громадяни спочатку обирають проміжні органи (колегії виборців), які потім обирають того кандидата, за якого їм доручили голосувати громадяни. 9. Проведення підрахунку голосів. В Україні підрахунок голосів здійснюється ви ключно членами дільничної виборчої комісії відповідно до визначених законодавством правил. Він розпочинається одразу після закінчення часу голосування. Після закінчення підрахунку голосів члени дільничної виборчої комісії складають та підписують протоколи, де, зокрема, зазначають кількість голосів, що були віддані за кожного кандидата чи партію. 10. Встановлення результатів виборів. В Україні під час виборів Президента та виборів до Верховної Ради результати виборів оголошує ЦВК, результати місцевих виборів — окружні та територіальні виборчі комісії. Іноді виникає необхідність провести повторні вибори. Це відбувається у випадку, коли в певному виборчому окрузі балотувалися не більше двох кандидатів, і жоден із них не набрав достатньої кількості голосів, або коли всеукраїнські вибори з певних причин були визнані недійсними або такими, що не відбулися.

7. Політичні партії

Серед недержавних організацій головну роль у політичній системі суспільства відіграють політичні партії. Від громадських 

 рухів і  груп вони відрізняються наявністю організації (професійного апарату, що займа

ється діяльністю партії), політичної програми й мети діяльності. Серед функцій, які виконують у  сучасному соціумі політичні партії, найважливішими вважають такі:

цікаво знати Відповідно до чинного українського законодавства, чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 90 днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за 91 день до дня голосування.

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал. Законспектувати виділене.